Ілюстративний фотоколаж: НБУ
"Не виключаю, що реальний рівень "тіні" в Україні зараз 30-40%"
Місія Міжнародного валютного фонду найближчими тижнями прибуде в Україну для першого перегляду нової чотирирічної програми розширеного фінансування на понад 8 млрд доларів, затвердженої ще наприкінці лютого. Як зазначила речниця МВФ Джулія Козак, питання детінізації економіки та додаткових заходів із мобілізації доходів також стануть частиною майбутніх переговорів місії з українською владою. Розпочнімо з цифри, яку озвучила речниця, що тіньова економіка України становить приблизно 45% ВВП. Наскільки реалістичною виглядає така оцінка, на вашу думку, і які сфери залишаються у нас найбільш тінізованими?
Це дуже складне питання, тому що все залежить від того, як це вимірювати і що вважати "тінню" насправді. Бо в нас дуже люблять, наприклад, у пропагандистських цілях оголошувати про тих же ФОПів, що вони займаються чимось не тим, хоча вони сплачують податки і працюють абсолютно офіційно. Я не виключаю, що реальний рівень "тіні" в Україні зараз 30-40%, можливо, трошки менше, але це має абсолютно об'єктивне підґрунтя. Частково це має суб'єктивні причини, і я б дуже хотів розділяти ці різні причини. Бо якщо ми хочемо, щоб економіка була більш білою, більш світлою, то маємо розуміти природу цієї тіні.
"Воно завжди було ключовим"
За словами речниці МВФ, критично важливо мобілізувати внутрішнє фінансування для покриття значних фінансових потреб, окрім масштабної зовнішньої підтримки, яку Україна отримує від початку повномасштабного вторгнення — з лютого-березня 2022 року. Тут постає запитання, чому проблема тіньової економіки стала одним із ключових питань для Міжнародного валютного фонду саме зараз?
Воно завжди було ключовим. Мабуть, вже років 15 ця проблема піднімається у розмовах з керівниками Міжнародного валютного фонду. Маємо розуміти, що вони — бюрократи. Бюрократи в хорошому сенсі, тобто вони діють виключно по процедурах і так далі, а з іншого боку — вони намагаються не ухилятися від якихось попередньо зазначених правил, не зважаючи на те, що певні зовнішні умови міняються. Мушу сказати, до їхньої честі, що невдовзі після повномасштабного вторгнення вони надали Україні попередню програму, незважаючи на те, що багато звичайних вимог були зняті із суто політичних причин. Це було правильно політично обумовлене рішення, тому що головними "акціонерами" Міжнародного валютного фонду є розвинені країни. Відповідно, вони хотіли б стабільності світового порядку, хотіли б, щоб у світі було якомога менше воєн і точно не хотіли б, щоб війна була буквально в одній із кімнат Європи, як це зараз відбувається в Україні. Тому це рішення було тоді ухвалене. Як тільки трошки послаблюється загальний тиск ситуації, вони починають повертатися до правил, встановлених "за царя Панька", і тут є велика проблема. Вона полягає у тому, що українська економіка зараз перебуває під жорстким тиском з боку війни. Ми несемо колосальні втрати. Навіть ті, хто перебуває відносно далеко від лінії бойового зіткнення, витрачають на життя, на енергонезалежність, на багато чого іншого додаткові кошти. Ми витрачаємо додаткові кошти на те, що сплачуємо підвищений у три з половиною рази військовий збір. Відносно 2021 року, військовий збір збільшено з півтора до п'яти відсотків для фізичних осіб. І це потрібно враховувати. МВФ чомусь повернувся до ідеї збільшення оподаткування, хоча зрозуміло, що удар ще й податками на економіку країни, яка воює, є жахливим. Це створює руйнування економічної тканини, а ще й на тлі того, що ми потерпаємо від повітряних атак, обстрілів тощо, то це взагалі дуже погано.
"Уряд України має дуже ефективно пояснювати представникам МВФ, що ми не здатні на збільшення податкового тиску"
Ви згадували про зовнішню допомогу. Хочу сказати, що зовнішня допомога зараз покриває майже дві третини видатків державного бюджету. Тобто збільшення податкового тиску не вирішує принципово ситуації з покриттям наших оборонних і не тільки оборонних потреб. Який із цього висновок? Уряду України потрібно сідати за стіл з представниками Міжнародного валютного фонду і дуже ефективно пояснювати, що ми не здатні на збільшення податкового тиску. А от щодо ліквідації всіляких нелегальних схем, на це уряду потрібно звернути увагу. Цей сегмент тіні має бути все ж таки дотиснутий, на відміну від ідеї про збільшення податків.
"Маємо успішний досвід боротьби з "тінню" у гральному бізнесі"
Ви згадували у своїх інтерв’ю про девальвацію та природне коливання курсу і наголошували, що стабільність української фінансової системи можна назвати досить унікальною. Тоді ви порівнювали це з досвідом Сирії, Іраку, Лівану. Така стабільність забезпечується саме тісними контактами з нашими партнерами та фінансуванням, зокрема від МВФ?
Ви абсолютно праві. Причина цієї стабільності — саме зовнішнє фінансування. Але для того, щоб воно відбувалося, для того, щоб нам вірили і давали гроші, ми маємо активно боротися проти "тіні", яка створюється через нелегальні операції. Наприклад, ми маємо дуже успішний досвід боротьби з "тінню" у гральному бізнесі. Звісно, там "тінь" не подолана остаточно, вона залишилась частково. Але якщо на початку повномасштабного вторгнення ця галузь сплачувала податків приблизно 200 млн грн на рік, то у 2025 році, завдяки координованим діям Національного банку з іншими органами — Кабінетом міністрів, Міністерством фінансів, Податковою — досягли ситуації, що гральний бізнес сплатив понад 17 млрд грн податків. Ці приклади дуже класні й важливі, вони показують політичну волю української влади щодо цієї проблеми. Але, звісно, потрібно йти далі, адже є проблема Митниці, щодо якої наполягає Міжнародний валютний фонд, є проблема Бюро економічної безпеки. Йдеться про перезавантаження цих двох органів, і ми маємо показувати ці результати. Що більшими будуть просування у тому напрямку, то меншою буде потреба, щоб наш уряд, із власної ініціативи, пропонував збільшувати оподаткування або наддрібного бізнесу, або звичайних фізичних осіб, або якихось податків, наприклад, на посилки тощо.
"Підняти податок, когось прищемити — воно працює, як тарілка зі спагеті"
Чи не станеться так, що ця боротьба із тінню може перетворитися просто на додаткове податкове навантаження на людей, які і так грають за правилами, яким і так складно?
Цей феномен працює не тільки для дрібного бізнесу. Хоча, звісно, їм в цьому сенсі найскладніше, бо в них немає ресурсу наймати ефективних високоякісних юристів, податкових консультантів. Дрібному бізнесу важко сплачувати ці речі. Я хочу навести приклад. У нас є частка економіки, яка працює через доволі жорсткі регуляції "в білу" — це банки. Банківська система працює з оплатою усіх податків. Вони зараз сплачують на свій прибуток 50%. Це насправді типова ситуація, коли шукають не там, де загубили, а під ліхтарем. Тобто вони працюють "в білу", їх простіше оподаткувати, тому їм збільшується оподаткування. Те ж саме про ФОПи. У них все просто — якщо є надходження грошей, то їм збільшили оподаткування на одну п'яту через запровадження для них військового збору. У них було 5% у третій групі, а зараз 5% плюс 1% військового збору. І та ж сама ситуація з банківською системою. Ми хочемо збільшення кредитування, а кредитування – це цікава історія. Кредити не може отримати підприємство, яке працює в тіні. Бо банк хоче бачити ваші обороти, він хоче розуміти ваші операції перед тим, щоб погоджуватись на кредит. Тому, якщо банки надмірно оподатковуються, в них звужується можливість кредитувати — і в економіці згортаються стимули для підприємств, які хотіли б вийти з тіні, заради, наприклад, кредитів. Але кредитів пропонують не дуже багато, і тому в них цього мотиву нема. Економіка – дуже складна історія. Усі ці заходи — підняти податок, когось там прищемити — воно працює, як тарілка зі спагеті. Ви смикаєте за одну локшинку — у вас лізе вся гора, хоча ви цього й не очікували.
Олександр Крамаренко. Фото: facebook
Повернімося до Міжнародного валютного фонду. Як згадувала речниця МВФ, за умовами нової кредитної програми Україна погодилася провести комплексні реформи, необхідні для досягнення вступу в ЄС і розблокування зовнішньої донорської допомоги. Чи будуть ухвалені якісь конкретні рішення і чи в Україні мають бути пропрацьовані відповідні законопроєкти? Ми пам'ятаємо, як стикнулися із труднощами у просуванні одразу кількох законодавчих ініціатив, зокрема і про запровадження ПДВ на недорогі посилки, а також про введення ПДВ для самозайнятих осіб.
Там частково вирішили питання. Наприклад, ухвалили продовження на післявоєнний час наявності військового збору. Але, наскільки я розумію, погодилися не запроваджувати обов'язковий ПДВ для фізичних осіб-підприємців. Є питання щодо оподаткування доходів, які українці отримують через цифрові платформи. Там дуже багато питань, і я впевнений, що МВФ дивиться на цю історію так: мовляв, уряд запропонував, вони взяли на себе відповідальність, нехай тепер роблять. Я думаю, що уряду доведеться щось міняти. Те ж саме про посилки.
"Коли починають певні норми діяти? Через рік, два, п'ять років після повноцінного вступу України в ЄС"
Ви згадали про певні зобов'язання щодо ЄС. Я переконаний, що суспільство, економічна спільнота, експерти мають просувати наш уряд до ідеї про те, що всі ці євроінтеграційні зміни, які посилюють регуляції, збільшують якесь оподаткування до тих рівнів, які є у дуже заможному ЄС, мають прийматися — але з відкладальними нормами. Тобто — ми згодні запроваджувати щось, але воно набуває чинності через два роки після вступу України в ЄС. Бо інакше виходить повна нісенітниця. Ми, ніби дурні, ще кілька років будемо жити під наджорсткими регуляціями, які дійсні зараз у ЄС і доцільність яких, до речі, вже піддається сумніву, зокрема цих високих податків. Тому нам потрібно міняти цю рамку переговорів. Звісно, євроінтеграція потрібна, міняти законодавство потрібно, але воно має набути чинності через певний час. Закон прийняти зараз — нема питань, але дата, коли починають певні норми діяти — через рік, два, п'ять років після повноцінного вступу України в ЄС. Це було б доречно, особливо з огляду на те, що ми втратили колосальну частину економіки і продовжуємо її втрачати. Ми втрачаємо і людей, це дуже жахлива ситуація. Ми ще не усвідомлюємо, наскільки великі втрати того, що називається в економіці людським капіталом. Тому для нас потрібен особливий режим, і, до речі, певні риси особливого режиму мали країни, які вступали до ЄС 20 років тому. Та ж Польща та інші.
Наскільки жорсткою може бути позиція МВФ, тих представників, які приїдуть до нас найближчими тижнями? Чи може прогрес у детінізації стати критичною умовою для продовження взагалі фінансування?
Я б сказав, скоріше, про прогрес у перезавантаженні Митниці, Бюро економічної безпеки, Податкової. Але є ще одна річ. За МВФ стоять "акціонери", тобто країни, які вносять у нього кошти. Це розвинені країни ЄС, США, Канада, Японія, Південна Корея тощо. Нам потрібно з ними розмовляти, має бути багатошаровий діалог. Тобто одночасно з керівництвом МВФ ми маємо розмовляти з керівниками економічних блоків тих урядів, які є найбільш впливовими у Міжнародному валютному фонді. Тоді й розмова з чиновниками МВФ буде, на мій погляд, більш конструктивною, з огляду на наші умови. У нас дуже непрості умови, і ми маємо постійно цю інформацію класти на стіл і вимагати, щоб це було враховане.
"Некримінальна частина тіньової економіки — необлікована готівка — нас врятувала"
Наскільки враховують такі наші умови та реалії? Як це правильно зробити?
Ви ж бачите, що, наприклад, тема ПДВ для ФОПів фактично відсунута в шухляду. Значить, ми правильно в цьому моменті пояснили. Потрібно рухатися далі. Це критично важливо для України. Крім того, я хотів би нагадати про таку необліковану готівку, яка є в людей, це певна некримінальна частина тіньової економіки. Саме за рахунок цих коштів були профінансовані волонтерські програми і сплачені величезні кошти нашим військовим, щоб були закуплені критично важливі речі на початку вторгнення — до того, як бюджет почав це закуповувати, до того, як ми почали отримувати велику масштабну зовнішню допомогу, фінансування і зброю. І нас учергове, як не дивно, тіньова економіка врятувала. Так само, до речі, як вона нас врятувала у 2014-2015 роках, коли армії фактично не було. Збирали по копійках на броніки, каски, транспорт — на все. І зараз ці збори тривають. У мене купа друзів у війську, і для них доводиться збирати, тому що це питання їхнього життя та ефективності.
