Ілюстративне фото: bank.gov.ua
"Подорожчання нафтопродуктів, збільшення дефіциту торгівлі та необхідність балансування бюджету"
Національний банк України встановив на сьогодні, 10 червня офіційний курс на рівні 44 грн 84 коп. за долар. Цей показник став новим історичним максимумом курсу долара в Україні. Пане Віталію, коли бачиш повідомлення на кшталт "долар б’є рекорди і наближається до 45 гривень", це виглядає трохи моторошно. Чи варто боятися і поясніть найголовніше — чому це відбувається?
Долар вже досягнув 45 грн, наскільки я бачу. Міжбанк закрився на позначці — продаж 45 грн, купівля 44,97 грн. Хоча офіційний курс, звісно, відстає від цього. Перевищив він 45 грн вже і на готівковому ринку. Причини такі. Дуже затягнувся період сталих високих цін на нафтопродукти. Ми завжди є імпортером енергетичних товарів із часів набуття незалежності. Це дуже сильно впливає на нашу економіку. Митниця оприлюднила оперативні дані по імпорту та експорту товарів. За п'ять місяців імпорт склав 40,5 млрд доларів, а експорт 17,5 млрд. І дефіцит торгівлі товарами оцінюється зараз у 23 млрд доларів. Він зріс майже на 50% у порівнянні з минулим роком. Це, звісно, рекорд. Не було б нічого страшного, тому що в імпорті багато продукції військового призначення, це зрозуміло, але лякає тенденція до зростання. Вона, на мою думку, стала можливою саме завдяки подорожчанню енергетиків — нафти насамперед, палива, яке ми завозимо в Україну. Ще причина — це необхідність балансування бюджету. Хочу нагадати, що курс у бюджеті 2026 року закладався 45,7 грн за долар. Це відкрита інформація і ніякий не сюрприз. У Нацбанку є резерви в наявності на 1 червня — валові майже 46 млрд доларів, чисті – 31 млрд. Це непогані показники, вони могли б стримати таку девальвацію, не допустити її. Але вони цього не зробили, скоріш за все, із тих причин, які я назвав. Це подорожчання нафтопродуктів, збільшення дефіциту торгівлі саме товарами та необхідність балансування бюджету — все ж таки вони озираються на інтереси Міністерства фінансів, бо загальнодержавні інтереси – це державний бюджет. Це мої припущення, думаю, що вони справедливі й стоять десь поряд з істиною.
"Ресурси у регулятора є, щоб не допустити панічної девальвації"
Якщо спробувати зробити короткостроковий або ж довгостроковий прогноз, що відбуватиметься далі? Чи є передумови очікувати якогось колосального стрибка долара до 46 грн?
Я не думаю, що Національний банк піде на глибшу девальвацію. Звісно, це залежить від ситуації на міжнародних ринках, тому що нафту нам обіцяли і по 200 доларів за барель, але вона зараз впала нижче 90. Тобто ситуація нормалізується, і якщо ціни впадуть, то я не виключаю зміцнення гривні певною мірою. Я просто хочу звернути увагу, що ми рік починали із 42 грн на готівковому ринку, зараз 45 грн, це всього 7%. Це не так багато, тим більше, що рівень 42 грн тримався доволі довго, майже рік. Можливо, буде якірний курс новий — 45 грн, і навколо цієї цифри будуть якісь рухи плюс-мінус, залежно від ситуації. Можливо, цей сценарій є базовим і його потрібно розглядати як основний. Тут все залежатиме від того, які зміни будуть зовні. Ми бачимо, що кілька місяців резерви у Нацбанку знижуються, але вони не враховують ті 90 млрд, які вже виділені Україні та які ми отримаємо, рано чи пізно. Тому ресурси у регулятора є для того, щоб не допустити панічної девальвації або якихось неадекватних дій на валютному ринку. Запас валюти доволі значний, в тому числі готівковий.
"Свідома девальвація тільки керована і тільки невеликими темпами"
Ви сказали про якірний курс, а як довго він може залишатися сталим? За час повномасштабної війни він не залишався сталим тривалий час, а все рухалося до зростання. Як зрозуміти, наскільки це зростання може бути швидким? 45 грн стане якірним курсом до кінця року чи на якийсь триваліший проміжок часу?
Я можу лише коментувати логіку дій своїх колишніх колег. Не забуваймо, що в нас основний монетарний режим — це таргетування інфляції. І вони насамперед орієнтуються на інфляцію. Якщо ви подивитеся різницю між 42 грн і 45 грн, то це трохи менше 7%. Наскільки я пам'ятаю, у нас останні показники інфляції за травень — десь трохи більше 8%. Тобто якщо буде більш глибока девальвація, більш стрімка на короткому проміжку часу, то автоматично це відобразиться на інфляції та примусить Національний банк піднімати облікову ставку. А це дуже болісні процеси, тому що вони зараз зекономять Мінфіну на акцизі, йдучи свідомо на девальвацію, і бюджет отримає якийсь приплив ресурсів. А потім, коли піднімуть ставки, Мінфін буде вимушений позичати через урядові облігації кошти дорожче. Курс залежить від регулятора, і якщо б він захотів, то зробив би його і 40 грн, але витратив би значну частину валютних резервів. Вони цього не роблять. Якщо вони підуть далі на послаблення, то воно не буде суттєвим, тому що це впливає на систему державних фінансів, на наші державні борги. Тому свідома девальвація може бути тільки керованою і тільки невеликими темпами. Якщо будуть великі темпи, воно негативно вплине на всю економіку. Я не думаю, що українці, зокрема уряд, подякують Національному банку, бо це ускладнить задачу виконання бюджету.
"Саме гривня залишається найбільш привабливою валютою для заощадження"
Нацбанк у своїх комунікаціях наголошує, що дохідність, коли йдеться про гривневі інструменти — депозити або ОВДП — має бути вищою за темпи девальвації долара. Тобто — якщо інвестувати в ОВДП, то кількість валюти, яку можна придбати після закінчення терміну інвестицій, буде більшою, ніж якби кошти просто зберігалися в доларах. Виходить, що ОВДП залишається таким інструментом зберегти гроші від девальвації?
Так, навіть у довгостроковому періоді. Якщо ви від початку агресії постійно розміщували кошти або на державному фонді, який орієнтується на інструменти з фіксованою дохідністю, або купували ОВДП, де немає податків з відсотків, або мали банківські депозити, то на час воєнного стану є 100% гарантія фонду гарантування вкладів у будь-які банки, тобто все гарантується державою або через механізм участі в капіталі банку, якщо це державний банк, або через фонд гарантування. Тому ставки доволі високі й покривають ці девальваційні ризики. Звісно, часто запитують, а коли буде девальвація? Бо хтось хоче вийти з гривні по 42, а потім увійти вже по 45. Але я б не радив цього робити, тому що дуже складно прогнозувати дії, коли немає відкритого ринку, який був до війни. Роль нашого центрального банку на цьому ринку — фундаментальна. Маючи запас валюти, вони можуть визначати курс і не завжди будуть схильні до девальвації. Це може залежати і від ступеня виконання бюджету, і від зриву графіка отримання зовнішнього фінансування. Дуже багато факторів. Але саме гривня залишається, за підсумками минулого року, найбільш привабливою валютою для заощадження. У цьому році, думаю, ситуація дещо повториться, бо, незважаючи на те, що Нацбанк не змінив облікову ставку, депозитні ставки банки трохи підвищили останнім часом. Тобто вони реагують на ці процеси заздалегідь.
Віталій Шапран. Фото: facebook
"Ми не раз будемо повертатися до аналізу ефективності політики гнучкого керованого курсу"
А яка зараз політика Національного банку? Її описують як політику "керованої гнучкості та конструктивної невизначеності". На практиці — це про що?
Це спірна політика. Я не є її сильним прихильником. Вони, з одного боку, намагаються імітувати ситуацію на ринку. Якщо ми перетримали курс на рівні 42 грн, то отримали за рік плюс 50% дефіциту торгівлі. Це доволі болісний процес, хоча тут складова війни дуже висока, тому якась імітація ринку та реакція на фундаментальні макроекономічні показники обов'язково повинна бути. А з другого боку, це постійні рухи курсу. На 7% відбулася девальвація за рік, це не дуже високий відсоток, але населення все одно у збудженому стані. Це призводить до того, що підвищується бажання купувати більше валюти, і в підсумку Національний банк витрачає більше резервів, адже йому доводиться гасити паніку, в тому числі на готівковому ринку. Резерви витрачаються, і якась частина його інтервенцій — провина саме такої моделі. Тому я думаю, що їм потрібно буде допрацьовувати цю політику. Впевнений, що їм потрібно ще враховувати і рекомендації МВФ, який є нашим офіційним кредитором, на його програму орієнтується Європейський Союз та інші офіційні кредитори. Думаю, ми не раз будемо повертатися до аналізу ефективності цієї політики гнучкого керованого курсу.
"Щоб портфель був диверсифікований — це головна рекомендація"
І традиційне запитання, затерте до дірок. Чи варто купувати зараз долар та євро для заощаджень? Які зараз найбільш оптимальні інструменти збереження коштів можете порадити?
Я завжди раджу гривню. Але в цій ситуації, що зараз відбувається, я б порадив займатися диверсифікацією. Щоб портфель був диверсифікований — це головна рекомендація. Звісно, більша частина портфелю може бути в гривнях, вона не має лежати під матрацем, а має бути або в банку, або в ОВДП, по яких дохідність дозволяє. І якщо 5-7 років тому, щоб вийти на ринок ОВДП, вам потрібно було 100, 200, 300 тис. грн, бо транзакційні витрати з'їдали просто дохідність, то зараз є багато сервісів, які дозволяють інвестувати з невеликим порогом. Це дуже привабливо. Можна порахувати і побачити, що відсоткові ставки банків та урядових облігацій перемагають девальвацію, вони компенсують її сильно за ці роки війни. Це об'єктивний факт, від якого не можна відмахуватися.
"Якщо ви плануєте витрати у валюті, то краще збирати саме цю валюту"
Під час війни підвищилась кількість населення, яке мігрує — виїжджає з країни, повертається в країну — тому часто люди запитують, що ж робити, якщо витрати ми плануємо в євро або доларах? Я завжди раджу: ту частину, яку ви хочете витратити в іноземній валюті, ви і збирайте в іноземній валюті. Тому що курси валют змінюються, регулярно скачуть, але від Національного банку та від уряду це не залежить. Курс формується від пріоритетів торгівлі між США та Євросоюзом, але українці від нього залежні частково. Найперше, у нас державний бюджет отримує фінансування в євро, а 71% операцій за минулий рік фізичних осіб, було в доларах і тільки 25% в євро, тобто долар залишається доволі популярною валютою. І це призводить до таких коливань настроїв, коли євро стає доступнішим або навпаки дорожчим. А рецепт тут простий — потрібно розвивати певну культуру заощаджень і розуміти, що якщо ви плануєте витрати у валюті, то краще збирати саме цю валюту. Або якщо ви плануєте витратити кошти на придбання товарів, ціноутворення на які відбувається у євро, то заощаджуйте в євро певну частину. А намагатися просто спекулювати на рухах курсів, для цього потрібно бути професійним гравцем.
Те, що відбувається зараз з курсом — як повпливає на ціни?
Розповім вам таємницю. В НБУ було дуже гарне непублічне дослідження: якщо гривня послаблюється менше, ніж на 5%, то цей імпульс девальвації майже не передається на ціни. Думаю, Нацбанк обрав саме літній період, коли традиційно інфляція дуже низька, а іноді спостерігається і дефляція.
