"40 доларів за барель і навіть нижче". Рябцев про ціну нафти у разі підписання угоди між США та Іраном

"40 доларів за барель і навіть нижче". Рябцев про ціну нафти у разі підписання угоди між США та Іраном

Після кількох місяців нафтового шоку через війну на Близькому Сході ринок отримав сигнал на полегшення: США та Іран погодили умови мирного врегулювання, а відкриття Ормузької протоки може повернути на світовий ринок значні обсяги нафти. На цьому тлі котирування Brent різко пішли вниз, а українські водії сподіваються на здешевлення бензину та дизелю. Чи стане падіння цін короткою паузою перед новим стрибком? Як змінюється світова енергетична карта та які наслідки це матиме для України? В ефірі Українського Радіо ці питання прокоментував головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев. На думку експерта, все залежатиме від того, чи справді підпишуть угоду 19 червня. "Світ за першим кварталом увійшов у рецесію, тож можна очікувати 40 доларів за барель і навіть нижче. Але — лише у тому разі, якщо Ормузьку протоку буде повністю розблоковано і питання відновлення конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном знято", — наголосив Геннадій Рябцев.

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото з відкритих джерел

 

 "Таке відчуття, що Трампа вже підпирає передвиборча кампанія"

Деякі західні видання пишуть про те, що США приховували від Ізраїлю текст меморандуму. Його планується юридично оформити у п'ятницю, 19 червня. Така цікава особливість. І вже кілька разів до цього Ізраїль втручався у  нібито досягнуті домовленості між Трампом та Іраном. Як ви думаєте, чи можна вважати цю картину на 19 червня остаточно змодельованою? Чи можуть бути нюанси?

Трампа вже не раз ловили на тому, що він видає бажане за дійсне. І те, що угода перебуває на етапі узгодження, не дає нікому права розповідати про те, що її вже укладено. Це щонайменше неповага до іншої сторони угоди. І, крім того, це намагання продемонструвати усім, що єдиний, хто цю угоду підготував та уклав, це є американський президент. Тут насправді велике питання.

Якщо дивитися той перелік пунктів, які є в меморандумі — тобто це ще не угода, а той документ, який нібито мають підписати 19-го числа, чи підпишуть, чи ні невідомо — і взяти цей перелік на віру, то фактично це капітуляція Сполучених Штатів. Там все з Ірану знімається, усі санкції, а Іран при цьому нічого не обіцяє. І навіть питання ядерної програми Ірану виноситься за дужки цієї угоди. Нібито якимось чином окремо буде досягатися відповідний консенсус. І виникає тоді питання — чому? У мене таке відчуття, що Трампа вже підпирає передвиборча кампанія, а ціни на бензин на американських заправках дуже турбують американських виборців. І якщо не забезпечити суттєве зниження цін на заправках хоча б у найближчий місяць, то чия буде більшість не лише в Сенаті, але й в Палаті представників — це питання риторичне. Більшість буде у демократів, а не у республіканців.

Трамп не був би Трампом, коли б не постарався витягнути із ситуації максимум можливого і не видати поразку за перемогу. Поки що ми говоримо про нібито погоджені 13 пунктів. Наприклад, що США забезпечують 300 млрд доларів на відновлення Ірану, а Іран одержує право монопольно розпоряджатися Ормузькою протокою.

Там сказано, що оскільки ця протока виключно перебувала в економічних інтересах двох держав, Омана та Ірана, то за результатами домовленостей між цими двома державами буде досягнуто остаточний консенсус чи компроміс.

"Як це назвати, як не повною поразкою Сполучених Штатів?"

І там найвразливіший, я б сказав, для Ізраїлю момент — це повне розмороження іранських активів.

Так, у тому й справа. Як це назвати, як не повною поразкою Сполучених Штатів? Не потрібно було, звісно, розпочинати цю авантюру і хоча б дослухатися до висновків розвідки. До них, як стверджують медіа, не дослухалася американська адміністрація, чи точніше одна особа, яка й розпочала цю війну, а саме американський президент. Будь-який політолог, чи то український, чи то американський, чи то іранський, ясно скаже, що від зміни однієї чи навіть десяти осіб з керівництва ісламською автократією, тобто будь-якою ісламською республікою, нічого в політиці цієї ісламської республіки не зміниться. Тим більше, що слово "республіка" є достатньо суперечливим визначенням тієї політичної системи, яка була, є і буде в ісламській республіці Іран. Це ідеологічна держава, причому зав'язана не на світській, а на релігійній ідеології. Тепер мучеників додалося, які будуть прославлятися, і я не розумію, чому в американській адміністрації не знайшлося жодної людини, яка б розповіла про сутність цих відносин у такого типу автократії.

"Можна очікувати 40 доларів за барель і навіть нижче — якщо Ормузьку протоку буде повністю розблоковано і конфлікт між США та Іраном знято"

Після новин про домовленості між США та Іраном нафта Brent за добу втратила менше 5% вартості, опустившись нижче 76 доларів за барель, фактично до показників березня 2026 року. Наскільки ринок вірить у довгострокове завершення Близькосхідної кризи? Чи є нинішнє падіння цін лише емоційною реакцією трейдерів?

Це бажання заробити тепер на зниженні котирувань. Тому що для великих гравців фінансові спекуляції вигідні, коли відбувається зниження котирувань. Поки що це лише перша пристрілочна серія. Далі все буде залежати від того, а що там станеться 19 червня. Якщо 19-го не буде підписано відповідної угоди, то ми побачимо нове зростання котирувань. Скоріше за все, дехто заробить більше за інших, тому що інсайдерська інформація, безумовно, буде злита. Адже це вже не вперше, коли великі американські трейдери дізнаються про наміри американського президента трошки раніше, порівняно з іншими учасниками. Але якщо Ормузьку протоку буде таки відкрито, якщо з іранської нафти будуть зняті всі санкції, як це прописано в меморандумі, та якщо дійсно на ринок надійде не лише те, що було зупинено у протоці на танкерах, але ще й з Ірану щось буде надходити, то я думаю, що на зваженій ціні в 60 доларів за барель, яку ми спостерігали в минулому році, все не зупиниться. А тоді станеться те, що прогнозувалося усіма до цієї іранської авантюри. Маю на увазі — усіма міжнародними агенціями, які стежать за ринком нафтової сировини. Вони тоді казали, що на ринку є надлишок пропонування. Дуже багато нафти видобувається і немає підстав очікувати зростання попиту. А зараз ми маємо ще й другий чинник, який додався до тодішніх прогнозів. Ціни вже виросли, попит скоротився, а це означає, що можливості для зростання національних економік та світової економіки зменшилися, а отже, це може призвести до ще глибшого падіння нафтових котирувань. Але тільки у разі, коли всі фінансові спекулянти переконаються в тому, що заробити на зростанні котирувань вже не вдасться, а от заробити на повному відкритті Ормузу, коли з Ірану повністю будуть зняті всі санкції, цілком можна. Яким буде дно котирувань? З огляду на те, що світ за першим кварталом увійшов у рецесію, то можна очікувати 40 доларів за барель і навіть нижче. Але ще раз підтверджую — у тому разі, якщо Ормузьку протоку буде повністю розблоковано і питання відновлення конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном знято.

Геннадій Рябцев. Фото: uacrisis.org 

Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що наступного року світ може стикнутися із дефіцитом майже 1,8 млн барелів на добу, навіть за умови перемир'я на Близькому Сході. Яка ваша думка?

Ні, я думаю, що у звіті за цей місяць МЕА перегляне цей прогноз — і ми знову побачимо переважання пропозиції над попитом. Це дуже швидко переглядається. І якщо ці 13 млн барелів, затриманих в Ормузькій протоці, буде розблоковано, то ми знову побачимо зміну трендів на світовому ринку реальної фізичної нафти. І найпершою державою, якій це буде невигідно, є Російська Федерація.

"Світовий ринок нафти прив'язаний насамперед до фінансових спекуляцій"

США фактично стали головним постачальником нафти для світового ринку після скорочення поставок з Перської затоки. Водночас американські запаси скоротилися до найнижчого рівня за рік, а стратегічні резерви активно розпродаються. Чи не створює Вашингтон нову проблему, рятуючи світовий ринок?

Ні. Обсяги стратегічних запасів створюються не для того, щоб вони просто десь накопичувалися. А для того, щоб якимось чином змінювати, зокрема, тренди і зменшувати вплив раптових перерв у постачанні енергоносіїв, з якими стикалися й американські споживачі, починаючи з березня цього року. Скоріш за все, може трошки збільшиться попит, тому що американцям потрібно буде відновлювати ті запаси, які у них були. Але, на мій погляд, те, що оприлюднюється стосовно американських запасів, не відповідає дійсності. Наприклад, у КНР ніхто ні про які запаси не повідомляє, а отже, зміни цих запасів жодним чином не впливають на нафтові котирування. Тобто йдеться про спекуляції та бажання заробити на тому, про що оголошує той чи інший учасник ринку. Цих інформаційних приводів ще буде багато у майбутньому. На жаль, світовий ринок нафти зараз прив'язаний насамперед до фінансових спекуляцій, а не до реального співвідношення між попитом і пропозицією на фізичну нафтову сировину.

"Потрібно поглиблювати перші ознаки кризи та паніку на Росії"

Україна системно нарощує удари по російських НПЗ, автобазах, логістичних вузлах. На Росії вже спостерігається дефіцит пального в окремих регіонах, обмеження продажів на АЗС, заборона експорту бензину, проблеми з логістикою. Чого очікувати від цих моментів у стані ворога?

Головне — не припиняти удари по нафтопереробній, нафтопродуктовій, транспортній інфраструктурі РФ. Потрібно поглиблювати ці перші ознаки кризи, якої ще немає, але проблеми з логістикою безумовно є. І потрібно поглиблювати паніку. Тому що черги, які утворюються у Москві, Петербурзі та інших великих містах, пов'язані не стільки з дефіцитом, скільки з ажіотажем. Наші Сили оборони дуже добре виконують це завдання. Дуже результативні та ефективні удари. Їх потрібно продовжувати і нарощувати. Адже на Московському НПЗ не добили ще одну установку первинного перероблення нафтової сировини!

"Кінетичні санкції" становлять найбільшу загрозу для РФ

Після можливого розблокування Ормузької протоки Трамп збирається повернутися до питання посилення санкцій проти російської нафти. Що для Москви становить більшу загрозу — падіння цін на нафту, посилення санкцій чи руйнування нафтопереробної та транспортної інфраструктури? Ваша версія.

Це називається "кінетичні санкції". Вони становлять найбільшу загрозу. Тому що за результативністю та ефективністю, як виносять СОУ російські нафтові потужності, вони порівнянні з усіма 20 пакетами санкцій, які були запроваджені проти Росії Європейським Союзом. Та з усіма санкціями, які були запроваджені — точніше, на словах — американської адміністрації.

Останні новини
Україні потрібні мобільні заправки, автоматизовані АЗС без операторів — Думенкова
Україні потрібні мобільні заправки, автоматизовані АЗС без операторів — Думенкова
"Сліди" в оскарівських перегонах. Коментує Алік Шпилюк
"Сліди" в оскарівських перегонах. Коментує Алік Шпилюк
Промінь рекомендує: АЗІЗА з треком "Забирай"
Промінь рекомендує: АЗІЗА з треком "Забирай"
Хвороба Альцгеймера: як вчасно розпізнати і профілактувати?  Поради неврологині
Хвороба Альцгеймера: як вчасно розпізнати і профілактувати? Поради неврологині
"Дуже добра ініціатива". Федоренко про Центр рекрутингу іноземців НГУ
"Дуже добра ініціатива". Федоренко про Центр рекрутингу іноземців НГУ
Новини по темі
Великий бізнес проти ініціативи збільшити ПДВ до 21% — Руслан Чорний
Не про Україну, а про власні інтереси: Преловський пояснив, чому Трамп може підтримати "пекельні санкції" Ліндсі Грема
67% видатків — на безпеку й оборону: аналіз проєкту бюджету 2027 від Євгена Невмержицького
"Або померти від дрона, або від голоду": розповіді очевидців про голодомор в Олешках, який росіяни влаштували у XXI ст.
Усе про "Зимову підтримку". Ексклюзивно для Українського Радіо міністр соцполітики Денис Улютін