15 червня Україна та ЄС офіційно відкрили переговори за кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» Фото: Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
"Єврокомісія вже заявила, що Україна готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів"
Ваша високосте, нещодавно відбувся офіційний старт переговорів за фундаментальним кластером "Основи" та шостим кластером "Зовнішні відносини". Коли, на ваш погляд, можуть бути відкриті решта чотири кластери? Що може стати цьому на заваді?
Безумовно, я сподіваюся, що це станеться вже незабаром. І думаю, відповідь на запитання, що може цьому завадити, є досить прозаїчною. Як ми вже обговорювали у наших попередніх інтерв'ю, кожен крок на шляху вступу до Європейського Союзу потребує одностайної підтримки, тобто згоди всіх 27 держав-членів. Тож, хоча в теорії хотілося б, щоб це було не так, на практиці на цей процес часто впливають і двосторонні питання, а також занепокоєння чи побоювання окремих держав-членів. Тому нам потрібно й надалі працювати і сподіватися, що цієї одностайності буде досягнуто найближчим часом. Адже Європейська комісія вже заявила, що Україна готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів. Отже, єдине, чого наразі бракує, це досягнення згоди, консенсусу щодо цього. І я дуже сподіваюся, що це станеться протягом найближчих кількох тижнів або кількох місяців.
"Найскладнішими питаннями будуть реформа Офісу Генерального прокурора та подолання системної спадщини"
Декілька тижнів? Приємно це чути. Звісно, шлях України до ЄС залежить не тільки від країн-членів, але й від України, від темпу впровадження реформ. Які саме реформи у межах кластера "Основи" стануть найскладнішим іспитом для української влади найближчими місяцями?
Я думаю, що в межах кластера "Основи" ми можемо говорити, що склянка радше наполовину повна, аніж наполовину порожня, адже багато необхідних змін уже відбулося. Втім, усі ці зміни потрібно зробити значно більш стійкими та незворотними. Наведу приклад. Зараз у Конституційному суді є кворум. Але для того, щоб Конституційний суд став справді стабільною інституцією, органам, які ще не призначили суддів за своєю квотою, варто це зробити. Це необхідно для того, щоб Конституційний суд став по-справжньому сильним органом підзвітності, найвищої справедливості та гарантом Конституції — таким, яким він має бути. Особливо після всіх зусиль, яких доклали президент, Верховна Рада та інші інституції для перезавантаження попереднього складу Конституційного суду.
Гадаю, що найскладнішими питаннями будуть реформа Офісу Генерального прокурора та подолання системної спадщини, яка досі зберігається у цій установі. Можу сказати, що це проблема, з якою й сьогодні стикаються і намагаються впоратися деякі держави-члени ЄС із посткомуністичним минулим, зокрема і моя країна. Крім того, постануть питання реформування правоохоронних органів, а також небажання або вагання проводити глибокі реформи під час дії воєнного стану. Це ті питання, які залишатимуться на порядку денному і які зрештою доведеться вирішити.
Катаріна Матернова і Сергій Стуканов у студії. Фото: Українське Радіо
