Звідки береться текст для пісень Latexfauna?
— Є різні джерела натхнення. Буває, просто випадково, коли сідаєш на диван, береш гітару і набринькуєш те, що лізе до голови. Буває, що йдеш вулицею, тобі несподівано приходить якась крута фраза, і ти думаєш, що треба використати її у пісні. Наприклад, у мене так було з піснею "Космос", коли з’явилася фраза "Мене цікавлять тільки космос та еротичні сни", і довкола неї я дописав пісню. Загалом, 90% написання наших пісень — це просто потік свідомості.
До музики не варто ставитися серйозно. Як і до всього красивого, що можна створити. Потрібно до цього ставитись легковажно, і тоді воно буде цікавим. До музики не варто підходити як до теореми. Все має відбуватися на почуттях і на відчуттях.
Що ви вкладаєте в стиль дрім-поп?
— Нам сказали, що ми граємо дрім-поп. Ми взагалі не могли знайти спільний знаменник, тому що кожен із нас слухав різну музику у той час, коли ми шукали своє звучання. Коли ми придумали "Ajahuaska", ми зрозуміли, що це звучання, яке всім нам одночасно подобається, і ми далі будемо рухатися у цьому напрямку.
Суржик, який ти використовуєш, спрямований на донесення змісту, проте це ще й твоя природна мова. Розкажи, звідки ти, і чи справді ти так завжди спілкувався?
— Я з Черкаської області, місто Тальне. Там всі так говорять, і я так говорю. Коли ти говориш чистою, рафінованою українською мовою, у мене таке відчуття, що людина не до кінця розкривається переді мною. Я вирішив, що буду максимально відкритим і буду говорити максимально чесно, чого б це мені не коштувало. Тому я почав "суржить" так, як говорив у дитинстві.
Чи пам’ятаєш першу хвилю хейтерства щодо своєї творчості?
— Людям взагалі було незвично сприймати наші тексти, тому що вони були не про любов. Щодо пісні "Ajahuaska" було дуже багато моментів, що це якась "наркоманська" пісня, а той, хто хоч щось намагався розчути, критикував нас. Вони не намагалися споглядати сюрреалістичну картину. У нас дуже велика армія хейтерів. Але це теж дуже гарний показник для групи.
