Реформа системи реєстрації вже на старті. Її готують у Міністерстві внутрішніх справ разом із активістами Центру прав людини ZMINA. Як повідомила керівниця проекту "Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні" проектів Центру Людмила Янкіна, суть змін полягатиме в тому, щоб людина могла повідомити державі, де вона живе. "Ми маємо створити такий механізм, за якого людина, яка живе не за місцем реєстрації, може показати себе за фактичним місцем проживання в тій територіальній громаді, де вона мешкає. Може, й в електронному варіанті зробити заяву: "я тут мешкаю, будь ласка, зафіксуйте мене". Зараз реєстр територіальної громади організований таким чином, що немає можливості зафіксувати людину, яка фактично проживає, але не має цієї печатки в паспорті. І держава би мала можливість побачити об’єктивні дані, щоб можна було об’єктивно планувати свої ресурси", — пояснює переваги реформи Янкіна.
Її колега, адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINА Альона Луньова додає, що такий механізм не становитиме майнової загрози для власників житла. "Реєстрація місця проживання не має впливати ані на майнові права власника житла, ні на права дитини, яка там може проживати. Реєстрація місця проживання має виглядати так, як виглядає зараз реєстрація внутрішньо переміщеної особи. Ти просто повідомиш, де ти проживаєш. І це забезпечує твої права і можливості користуватися сервісами того міста, де ти живеш. Усе, крім голосування", — пояснює вона.
Активісти Центру прав людини ZMINA провели велике дослідження і з’ясували, наскільки нинішня система реєстрації місця проживання робить людей не рівними у своїх правах. "По-перше, це питання виборів, а точніше, участі у місцевих виборах, тому що місцеву владу можуть обирати тільки члени територіальної громади, яка визначається у нас за наявною реєстрацією місця проживання. Людина, яка живе в Києві 20 років, але має реєстрацію у селі на Житомирщині, зможе обирати місцеву владу там, але не зможе обирати місцеву владу в Києві. Хоча, де факто, вона є членом територіальної громади столиці", — розповідає Альона Луньова.
Також, за словами активісток, через систему реєстрації порушуються права дітей на рівність освіти. Альона Луньова наводить приклад рішення столичної адміністрації про набір у дитячі садки. За ним, не зареєстровані у Києві діти потрапляють до садочка за залишковим принципом. Крім того, для дітей без київської прописки вартість навчання в садочку складатиме 2500 гривень. Ще одне обмеження — для не прописаних — медицина другого-третього рівнів. Лікувальні заклади вищих ланок також прив’язані до системи реєстрації, з’ясували у Центрі ZMINA.
Дослідження відкрило ще одне невирішене питання — люди без реєстрації. На сьогодні, їх понад мільйон. І ця цифра постійно зростає, говорить Людмила Янкіна, бо дуже багато незареєстрованих молодих людей з окупованих територій, які за 5 років досягли повноліття. Їм також недоступні різні сервіси. Ще одна суттєва проблема — військовозобов’язані. Аналітики Центру підрахували, що 37% чоловіків ухиляється від військового обов’язку, бо не проживають за місцем, де прописані. Докорінним реформуванням цього напрямку вже займаються у Міністерстві оборони.
Фото: delo.ua
