Конституційний суд України минулого тижня почав розгляд подання 51 народного депутата про відповідність основному закону України Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". На думку заявників він дискримінує нацменшини за мовною ознакою. Крім того, вони вважають, що закон було ухвалено з порушенням регламенту.
"У конституційному поданні 51 депутата окрім вищезазначеного йшлося також про те, що чинний закон "Про громадянство України" передбачає володіння державною мовою в обсязі достатньому для комунікації. Проте для осіб з особливими потребами: з вадами слуху, зору цей іспит не є обов’язковим. Зараз закон "Про забезпечення функціонування української мови" вирівнює цю норму, відтак усі мають право здати іспит і прийти в громадянство України. Насправді це є псевдотурбота про людей з особливими потребами. Це є негативна дискримінація, тому що людина, яка вступила в українське громадянство і має вади слуху чи зору може претендувати на обіймання посад, визначених статтею 9 і 10 закону України про забезпечення функціонування української мови. Якщо ми відмовляємо людям з особливими потребами у складанні іспиту та отриманні державного сертифікату, то ми не просто автоматично стигматизуємо їх, а перетворюємо на спільноту людей, які не можуть бути активними громадянами", – зазначає Орися Демська і додає: "Ще один закид колег стосувався статті 10 закону "Про засади функціонування української мови як державної", що визначає різні способи підтвердження володіння державною мовою. Один – це сертифікат, інший – освітній документ. Насправді дискримінаційності чи неконституційності у цій історії немає. Можна провести аналогію з освітою, коли є доктор наук, кандидат наук, магістр і бакалавр. Кожен з цих людей має інший диплом, який посвідчує їхній рівень володіння. Це є зовсім різний спектр посадових обов’язків, інші завдання та можливості. Якщо це доктор наук, то до нього є одні вимоги, а до бакалавра інші. Ту саму логіку застосовує і стаття 10 при визначенні, що сертифікуємо, а що посвідчуємо освітнім документом. Тому що вищий кваліфікаційний рівень, то вищі вимоги до комунікативних навичок людини".
На фото Орися Демська Міст
