Передачі з архіву Українського радіо

Видання L’Opinion пише, що захоплення Ніколаса Мадуро американцями стало фактором і для України: європейці намагаються не дратувати Дональда Трампа, щоб не нашкодити переговорам щодо мирного плану. Автор описує "ефект метелика" у геополітиці: демонстрація сили США в Латинській Америці підсилює дискусії про "право сили" і змушує Європу діяти обережно.

The Times у колонці Марка Галеотті оцінює, що 2026 рік змушує Владіміра Путіна обирати між двома ризиками: мирними переговорами, де доведеться покладатися на непередбачуваного Трампа, і продовженням війни, яка виснажує економіку та підвищує політичні загрози.

The Washington Post у колонці Фаріда Закарії стверджує, що результат війни й умови миру для України у 2026 році матимуть "сейсмічні" наслідки для міжнародного порядку. Він попереджає: крихкий мир, який фактично закріплює силове захоплення територій, створить небезпечний прецедент і заохотить нові війни.

The National пише, що європейські лідери в Парижі намагаються виробити мирну стратегію, яка могла б отримати підтримку Дональда Трампа, але домовленість між Україною та Росією залишається недосяжною.

Про прогнози, які експерти робили на 2025 рік у межах щорічного проєкту The World Ahead від видання The Economist.

Очікування з реальністю та аналізи, як протягом року змінювалася ситуація в Європі й якою виявилася її роль у глобальних процесах. Окрему увагу прогнозам щодо розвитку подій на полі бою в Україні та зіставили їх із фактичним перебігом війни. Також проаналізували коментарі й оцінки президента Латвії Едгара Рінкєвічіса.

Про ключові теми, події та міжнародні медіа, які найчастіше цитували протягом року. Проаналізували, як іноземна преса висвітлювала найважливіші глобальні та українські події.

Новий прогноз The World Ahead 2026 і очікування на 2026 рік. Експерти The Economist стверджують, що у Путіна відсутня стратегія, і прогнозують, що контури геополітики ХХІ сторіччя остаточно будуть сформовані саме у 2026 році.

Аналітики Atlantic Council заявляють, що швидкий мир між Україною та Росією малоймовірний. Попри дипломатичні ініціативи адміністрації Дональда Трампа, Кремль не готовий до компромісу. За його оцінкою, Росія розглядає переговори не як шлях до миру, а як спробу змусити Україну до капітуляції.

BBC оцінює, що Велика Британія могла б воювати проти Росії лише кілька тижнів самостійно. Армія обмежена за чисельністю та ресурсами, технологічні загрози посилюють уразливість. Для затяжного конфлікту потрібна підтримка союзників по НАТО, тоді як Росія має значні людські й виробничі ресурси.

The Economist оцінює, що Росія не така стійка, як заявляє Путін. Армія просувається повільно, економіка напружена, суспільна підтримка війни падає. Більшість росіян хоче миру, але Кремль продовжує війну, підсилюючи ідеологічний контроль та репресії, намагаючись приховати реальні проблеми.

На порталі Sestry.eu розповідають, що в окупованому Маріуполі Росія відновлює драмтеатр, ставить ялинку на місці загиблих, руйнує інфраструктуру, захоплює житло та переписує історію, а мешканці виживають у важких умовах.

Валерій Залужний у своїй статті для Telegraph пояснює, як Росія перейшла до війни на виснаження, чому поспішний мир небезпечний для України та за яких умов можливі справжні безпекові гарантії й післявоєнне відновлення.

Канадський журналіст Майкл Боцюрків у статті для Globe and Mail застерігає, що кулуарні "мирні домовленості" між Вашингтоном і Москвою без повноцінної участі України та жорстких гарантій безпеки можуть обернутися не миром, а паузою перед новою російською агресією.

Аналітик Internationale Politik Quarterly Стефан Майстер попереджає, що 28-пунктний "мирний план" адміністрації Дональда Трампа, узгоджений із Москвою без участі України та Європи, несе ризик капітуляції Києва й вимагає від ЄС негайно стати повноцінним і жорстким гравцем у переговорах.

EUROTOPICS у своєму огляді європейської преси показує, що мирні ініціативи щодо України рухаються під тиском втоми від війни, внутрішніх інтересів Дональда Трампа та глобального суперництва США, Китаю і Росії, залишаючи Київ перед вибором між двома негативними сценаріями.

"Плівки Віткоффа" потрапили на шпальти Bloomberg, вносячи ясність, що саме Росія стоїть за мирним планом США. А Chatham House аналізує 28 пунктів цього
плану та його ризики для України.

ThinkChina досліджує наслідки мирного плану для Китаю, наголошуючи, що його реалізація може загнати Пекін у геополітичний кут у Східній Азії та 
посилити регіональні напруження.

Friends of Europe аналізує "енергетичний фронт". Експерти порівнюють взаємні удари Росії та України, та їх наслідки. А також, як західна підтримка 
дозволяє Києву утримувати тиск на російську інфраструктуру й обмежувати доходи Москви.

 Financial Times висвітлює спроби Трампа використати заморожені російські активи, які ставлять під сумнів європейську репараційну позику для України. 
У матеріалі йдеться про тиск на Брюссель через можливі політичні й фінансові наслідки, і про потребу нагальностиі рішення щодо використання активів.

- Корупційний скандал в Україні потрапив на шпальти POLITICO, Le Monde, The Economist, AP та Reuters, які називають його ударом по довірі, але підкреслюють: підтримка Заходу триватиме за умови прозорих розслідувань.

- Медики та бійці в репортажі The Independent пояснюють, чому НАТО — не готове до війни з Росією та як дрони радикально змінили характер сучасних бойових дій.

- Deutsche Welle досліджує культуру жорстокості в російській армії — від тортур і "анулювань" до повної безкарності командирів.

- Українські винороби в матеріалі CNN показують, як попри війну відроджують давні традиції та зміцнюють національну ідентичність, перетворюючи вино на "смак культури" й спосіб підтримати країну.

- Авторка часопису THE PARLIAMENT MAGAZINE пише, що Україна втрачає Донбас. Читаємо її статтю і розбираємо, що ж вона має на увазі;

- Інформаційна агенція ASSOCIATED PRESS відвідала Херсон і опублікувала репортаж про те, як живе прифронтове місто через 3 роки після звільнення від російської окупації;

- На BBC вийшла колонка авторки Сари Рейнсфорд, яка побувала в Києві і розказала своїм читачам про те, як війна все сильніше формує сучасну українську культуру;

- Видання THE NEW YORK TIMES випустило матеріал про відомого французького письменника Емманюеля Каррера, який колись захоплювався Росією, і розказало про те, як повномасштабне вторгнення рф в Україну повністю змінило його думку.

- Британське видання THE GUARDIAN випустило репортаж із секретного підземного військового госпіталю, розташованого поблизу лінії фронту;

- Автор платформи EURACTIV пише про те, що “хаотична” фінансова політика президента США Дональда Трампа може бути на користь Україні, але спричинить світову кризу;

- У своїй статті для журналу THE WEEK індійський генерал-майор у відставці Рамбір Манн стверджує, що російсько-українська війна стала поворотною точкою в історії;

- А ще одне індійське видання THE SUNDAY GUARDIAN випустило матеріал, у якому зазначає, що війна в Україні показує, якими будуть війни у ХХІ столітті.

- Французька газета LE MONDE вийшла з редакційною статтею, у якій назвала "дратівливо непослідовним" підхід Дональда Трампа до питання російсько-української війни;

- Марк Чемпіон, журналіст-міжнародник і аналітик, узагалі вважає посередництво Трампа "смертельно небезпечним", про що написав колонку для BLOOMBERG;

- Часопис THE ECONOMIST випустив редакційну статтю, автори якої стверджують, що Росія втратила сотні тисяч життів в Україні, не здобувши нічого;

- THE WASHINGTON POST розказав своїм читачам про унікальну операцію ЗСУ, які змогли взяти в полон російських військових за допомогою наземного дрона з вибухівкою.

- Автор безпекового онлайн-видання NATIONAL SECURITY JOURNAL стверджує, що російський диктатор програє війну в Україні, тож країнам Європи варто готуватися до ескалації;

- BLOOMBERG пише про те, що Європейський Союз поступово починає розуміти, що використання заморожених російських активів — це ключ до стабільного фінансування допомоги Україні;

- Індійська газета THE ECONOMIC TIMES аналізує, як керівник Китаю Сі Цзіньпін вивчає російсько-українську війну, готуючись до вторгнення на Тайвань;

- Аналітичний портал GZERO запитав у ШІ-систем китайської (DeepSeek), європейської (Mistral) та американської (ChatGPT) розробки, як можна вирішити російсько-українську війну, і опублікував їхні відповіді.