Передачі з архіву Українського радіо

Початок 70-х років минулого століття заклав міни уповільненої дії у відносинах США, СРСР та Китаю. І автором цієї стратегії "трикутної дипломатії" був радник президента Ніксона із національної безпеки Генрі Кіссінджер. Піти на зближення з двома найбільшими в світі комуністичними державами не було випадковим рішенням або проявом раптової симпатії до комунізму. Це був винятково прагматичний, реалістичний та тонкий геополітичний розрахунок, спрямований на вирішення кількох критичних проблем США. 1972 року Річард Ніксон відвідує Китай, а потім уперше їде з офіційним візитом до Радянського Союзу, де підписує низку надважливих документів, які започатковують процес розрядки міжнародної напруженості. Разом із політичним та медійним аналітиком, членом Американської асоціації політичних наук Артуром Колдомасовим ми не лише аналізували події минулого, а й події сьогодення.

Історія Веймарської Республіки завершилася 30 січня 1933 року, коли 85-річний президент Гінденбург капітулював перед численними радниками та нашіптувачами і призначив Гітлера рейхсканцлером. Наступного дня Гітлер оголосив про розпуск рейхстагу. Веймарська республіка була коротким, парадоксальним 15-річним періодом парламентської демократії після розпаду Німецької імперії перед тим, як вона трансформувалася у Третій Райх. Про різні аспекти існування Веймарської республіки написані стоси книг. Ми разом із доктором історичних наук, професором кафедри міжнародних відносин і стратегічних студій Національного університету "Київський авіаційний інститут" Сергієм Трояном спробуємо осягнути потрійний феномен цієї першої демократичної держави, унікальний культурний прорив, економічну катастрофу та трагічний політичний фінал.

Це малодосліджений період Другої світової війни в українській історіографії, але 5 років англо-радянської окупації Ірану, що почалася в серпні 1941 року, й процеси, які внаслідок неї зароджувалися в надрах іранського суспільства, надзвичайно важливі для розуміння подальших подій у цій країні. Нам більше відомі факти пов’язані з транзитним транспортним коридором із Перської затоки до Каспійського моря та Закавказзя, через який за Ленд-лізом СРСР отримував зброю, транспорт і гуманітарні вантажі від союзників. Ми більше знаємо про зустріч Рузвельта, Черчилля та Сталіна в Тегерані 1943 року, де, власне, й накреслили сучасні кордони України та Польщі. Та сьогодні ми говоритимемо зі сходознавцем, директором Центру близькосхідних досліджень Ігорем Семиволосом про менш відомі події, які відбувалися в окупованому Ірані, поділеному між британськими на півдні, та радянськими військами, на півночі.

Загарбавши українські території ще 2014 року, Росія намагається всіляко легітимізувати статус окупації. Бо навіть те, що вони вписали їх до своєї конституції не надає ТОТ бажаної ворогом легітимності. Після 2022 року виникла парадоксальна ситуація - міжнародна взаємодія, зокрема, з ОРДЛО зросла в рази. На це звернули увагу журналісти луганської "Реальної газети" і разом із головним редактором і провідним ведучим Суспільного мовлення Андрієм Діхтяренком, проаналізували чималий обсяг відкритих джерел. Так з’явилося розслідування "Мапа міжнародної підтримки окупантів. Як Росія використовує іноземців для власної легітимізації на окупованих територіях Сходу України". В ньому проаналізовані факти як через політичні, економічні та культурні контакти формується інфраструктура нормалізації окупації — мережа регулярних зв'язків, яка поступово представляє окуповану територію як звичайного учасника міжнародних відносин. І от саме ця буденність злочинного процесу лякає найбільше, бо за буденністю не видно самого злочину. Саме про це ми говоримо з Андрієм Діхтяренком, залучивши до аналізу й африканістку Марту Олійник-Дьомочко.

Епоха німого кіно – це епоха Чарлі Чапліна. Без нього сьогодні важко уявити сучасний кінематограф. Образ Маленького Волоцюги, який він створив на початку своєї тріумфальної кар’єри, поступово перетворився на потужний інструмент соціального та політичного протесту. Чарлі Чаплін швидко зрозумів, що кінематограф має колосальний вплив на маси. Він почав використовувати сміх не просто для розваги, а як зброю проти системної несправедливості, жадібності та диктатури. Він не був комуністом і не сповідував лівих поглядів, але прагнення до справедливості його героя дали підстави ФБР завести на нього таємне досьє. А в часи маккартизму навіть позбавили можливості повернутися з Європи до США. Про взаємоповагу Чапліна і Довженка, про музику Чапліна та його вплив на сучасних режисерів розповідає Лариса Брюховецька, кінокритик, кінознавиця, головна редакторка журналу Національного університету Києво-Могилянська академія "Кіно-Театр".

Військові експерти говорять про безпрецедентно високий рівень співробітництва між Україною і НАТО. А підвалини цього закладалися в далекому 1995 році, коли українські миротворці входили до міжнародного контингенту ООН в колишній Югославії. Наш гість — генерал-майор у відставці, в 95-ому — полковник Сергій Мокренець. Він був першим українським військовим, який у Хорватії, де була створена невизнана Сербська Країна, очолив міжнародний сектор Північ. Під його командуванням були польські, данські, йорданські, словацькі військові, а на загал — представники 30 країн. Більше подробиць про наслідки операції "Буря", про підписання мирного договору в програмі.

Щороку 17 липня в світі відзначається День етнографа. Цей день обрано не випадково. Саме 17 липня 180 років тому народився Микола Миклухо-Маклай - видатний етнограф, антрополог, географ, філософ, біолог, мандрівник українського походження з козацького роду Миклух. Представниці української діаспори Австралії, Естонії, науковці та музейні працівники з України ініціювали проведення міжнародної онлайн конференції "Миклухо-Маклай: між народами і континентами". Ми поділимося не лише фрагментами надзвичайно цікавих доповідей, жвавого обговорення, а й вкотре загостримо проблему протистоянню російській пропаганді, яка не зупиняючись, привласнює собі не лише видатних науковців, мандрівників, художників, народжених в Україні, а їхню творчий доробок.

В липні 1925 року в невеличкому американському місті Дейтон, штат Теннессі розпочався судовий процес проти молодого шкільного вчителя Джона Скоупса. Цей процес увійшов до історії під назвою "Мавпячий процес", коли 24-річного вчителя звинуватили у порушенні закону штату, який забороняв викладати теорію еволюції Чарльза Дарвіна. Процес став першим судовим засіданням у США, яке транслювали по радіо на всю країну. Він започаткував глобальні суспільні дискусії про роль релігії у державній освіті. Ми звернули увагу на проблему співіснування релігії та науки в шкільній освіті не лише в світі, а в Україні. Дискусії щодо викладання науки, релігії та суперечливих тем у школах тривають і сьогодні. Про протистояння релігійних догматів і науки говоримо з релігієзнавицею, докторкою філософських наук, професоркою Іриною Богачевською.

"У сoвєтському таборі були братами єврей і українець". Ще 1974 року про це писав у газеті "Свобода" української діаспори, що видається Українським Народним Союзом із 1893 року й досьогодні, відомий письменник і літературознавець Петро Одарченко. Саме в таборах ГУЛАГу познайомився із українськими націоналістами, засуджений за шпіонаж на користь США та Ізраїлю, єврейський націоналіст Авраам Шифрін. Він сидів разом і приятелював із Йосипом Сліпим, Юрієм Шухевичем, іншими видатними діячами ОУН та УПА. Багато Авраам переписувався з керівниками АБН Ярославом Стецьком та його дружиною та заступницею Ярославою. Власне, з цієї переписки українсько-канадський історик Алік Гомельський і почав досліджувати життєвий шлях непересічного антикомуніста й великого друга України Араама Шифріна.

В одній із наших попередніх програм ми говорили про династичні шлюби, які Ярослав Мудрий влаштував для своєї сестри, доньок і онуки. Сьогодні ми також говоритимемо про добу Ярослава та його синів, яким батько знайшов за дружин дочку польського короля, родичку імператора Священної Римської імперії, візантійську принцесу з роду Мономахів, та двох німецьких принцес. Але розмова з доктором історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Олегом Однороженком вийшла ширшою, бо ми з нашого століття спробували осягнуту європейську дипломатію Ярослава, та й взагалі Європу 11-12 століть.