Передачі з архіву Українського радіо

Чи правда, що українських студентів відраховуватимуть з університетів уже після 10 пропусків і передавати їхні дані до ТЦК? Саме таку "новину" активно поширювали російські медіа та анонімні телеграм-канали, посилаючись нібито на заяву представника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Маніпуляція викликала хвилю обурення серед молоді та їхніх батьків — і саме на це розраховували її автори.

Хвилю кібершахрайств фіксують провідні айті-компанії світу. Хакери почали використовувати генеративний штучний інтелект для створення фішингових сайтів, які візуально не відрізнити від справжніх сторінок входу Microsoft, Google, Apple. Навіть двофакторна автентифікація — вже не перешкода для зловмисників. Усе, що їм потрібно — змусити вас ввести свій пароль на підробленому сайті.

Авто "за півціни", "вже на майданчику сервісного центру МВС", "залишилось лише внести передоплату" — так починається чергова пастка шахраїв в інтернеті. За даними Кіберполіції та Головного сервісного центру МВС, ошуканці масово публікують фейкові оголошення про продаж автівок. Щоб викликати довіру у потенційних жертв, вони демонструють фальшиві копії техпаспортів чи довідок, оформлених начебто у сервісних центрах МВС, і переконують, що авто можна буде забрати одразу після завершення оплати.

Карти "поділу території України" між сусідніми країнами — це один з улюблених наративів російської пропаганди.

Нову таку "карту поділу" зараз ширять проросійські каналі у соцмережах і пишуть, що вона нібито здобута хакерами від французьких військових структур. На цій карті Західні держави представлені "загарбниками", які планують розшматувати нашу країну — цього разу під виглядом миротворчої операції.

Російська пропаганда часто повертається до старих наративів про загрози окупації території України з боку начебто західних країн.

Фейкові повідомлення у Telegram із обіцянкою швидкої грошової допомоги від, начебто, Червоного Хреста.

Червоний Хрест офіційно попередив: мережею ширяться підробки, створені для збору персональних даних та затягування користувачів в анонімні канали. Це класична схема "надшвидкої допомоги", яка тримається на довірі й поспіху.

Багато з українців зараз користуються маркетплейсами як OLX (о-ел-ікс), де можна продавати через інтернет вживані речі. Шахраї вигадали новий спосіб обману користувачів таких сервісів. Припустимо, ви розмістили своє оголошення і продаєте щось через OLX, аж раптом — отримуєте повідомлення від "покупця" у зовсім іншому додатку. Як правило, зловмисники пишуть на Viber, представляються покупцями і повідомляють, що вже "оплатили" ваш товар. Щоб продавець переконався у цьому, надсилають фальшиве посилання нібито для "підтвердження", як вони кажуть, переказу. Якщо перейти за ним, відкривається підроблений сайт, який майстерно імітує банківську сторінку та просить ввести дані банківської картки. У результаті — втрата грошей, злам акаунтів або шахрайство з вашими даними.

Поширюється шахрайська схема в Телеграмі. Під виглядом банків, держустанов чи благодійних фондів зловмисники створюють фейкові Telegram-боти, які виглядають доволі переконливо — з логотипами, вкраденою стилістикою і навіть фейковими "галочками" про верифікацію — наче офіційні.

Фейкові боти все частіше копіюють стиль офіційних акаунтів до найменших деталей — від логотипів до наліпок "підтверджено". Для чого зловмисники вкладаються у таку візуальну достовірність?

Останнім часом українці дедалі частіше отримують нібито офіційні листи чи SMS від Google, Apple або навіть державного департаменту США. У повідомленнях йдеться про начебто "недоставлені посилки", "штрафи" чи "підозрілу активність в акаунті". Але насправді це — спроба фішингу, за якою стоїть угруповання російських хакерів, пов’язане з Кремлем. Зловмисники навчилися обходити навіть двофакторну автентифікацію: достатньо, щоб жертва створила так званий "пароль додатку" — і хакери отримують повний доступ до її акаунту. Вони також використовують підроблені домени, які легко переплутати зі справжніми. Усе це — частина великої схеми онлайн-шахрайства.

Нещодавнє цинічне вбивство народного депутата та ексголови Верховної Ради України Андрія Парубія стало приводом для цілої хвилі пропагандистських повідомлень у соцмережах. Нагадаю, що 30 серпня політика застрелили у Львові, коли він ішов вулицею неподалік свого будинку, — поліція затримала підозрюваного у вбивстві, ним виявився 52-річний житель Львова Михайло Сцельніков. А тим часом проросійські фейкороби в інтернеті не лише перекручують факти та зміщують акценти, а й повністю вигадують події, яких ніколи не було.

Кіберзлочинці запустили фішингову кампанію, маскуючи свої листи під офіційне повідомлення Національного банку України. Як відрізнити підроблений лист і як захистити себе та свої дані в епоху щоденних цифрових атак?