Передачі з архіву Українського радіо

Шахраї уважно стежать за тим, як штучний інтелект, зокрема ChatGPT, помиляється в URL -адресах сайтів, і використовують ці помилки у своїх інтересах. Коли ШІ підказує неіснуючі домени або вигадані адреси, шахраї швидко реєструють їх і створюють фішингові копії популярних сайтів. Дослідники зафіксували: понад третина адрес, які ChatGPT рекомендує користувачам, містять помилки. Вони ведуть у нікуди. Або ж у пастку.

Шахраї вигадали спосіб крадіжки акаунтів. У Facebook з’явилася хвиля шахрайських повідомлень, які маскуються під офіційні попередження чи перевірку особи. Як саме працює ця фішингова схема і що відбувається після того, як користувач переходить за підробленим посиланням?

Сьогодні будь-хто може стати мішенню фішингової атаки, навіть обережні користувачі. Які практичні кроки допоможуть захиститися від цього ризику і не потрапити в пастку?

На початку вересня, ще напередодні введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень, проросійські ресурси почали поширювати таке собі "викривальне" відео. У ньому стверджували, що на звороті купюри, де зображена будівля філологічного факультету Донецького національного університету, нібито можна розгледіти прапори Росії та так званої "ДНР". Так звичайний дизайн банкноти спробували перетворити на сенсаційну історію про нібито приховану російську символіку.

Офіційний дизайн банкноти Національний банк оприлюднив ще до її появи в обігу, і жодних російських прапорів на ньому немає. На лицьовому боці зображений поет і дисидент Василь Стус, на зворотному — університет, де він навчався; у дизайні також використані мотиви мозаїк Алли Горської та рядки зі Стусової поезії. Відео, яке проросійські канали подавали як доказ вдаваної "знахідки", фактчекери проєкту «СтопФейк» називають постановним.

Іноді шахраям навіть не потрібно розміщувати оголошення й чекати, поки людина сама на них натрапить. Кіберполіція попереджає про схему, в якій зловмисники шукають у соцмережах тих, хто цікавиться отриманням водійського посвідчення: шахраї стежать за вашими коментарями, підписками та запитами, а потім самі пишуть у приватні повідомлення. Людині пропонують нібито швидко й офіційно "вирішити питання" — навіть без складання іспитів. Розрахунок простий: пропозиція приходить саме тоді, коли людина вже шукає потрібну їй послугу, тому може здатися доречною і правдоподібною. Далі її переконують, що є можливість обійти встановлену процедуру, і виманюють гроші.

Обіцянка отримати кілька тисяч гривень допомоги — зручна приманка для шахраїв, особливо коли вона прикрита назвами відомих міжнародних чи благодійних організацій. Чергова схема зараз шириться у телеграм-групах: повідомлення про нібито одноразову виплату 8 тисяч 500 гривень за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН. До повідомлення додають посилання, за яким пропонують швидко оформити заявку, адже термін буцімто обмежений.

Посилання веде на підроблений сайт, оформлення якого імітує державний сервіс "Дія". Там користувачеві показують уже нібито розраховану суму виплати, пропонують обрати свій банк, а далі можуть попросити реквізити картки, дані для входу в онлайн-банкінг або код підтвердження. Уся ця послідовність має створити враження звичайного оформлення соціальної допомоги, хоча насправді людина сама передає шахраям інформацію, яка може дати їм доступ до її грошей.

Уявіть: ви отримуєте повідомлення у телеграмі із обіцянкою швидкої грошової допомоги — вам обіцяють 9,600 гривень від начебто Червоного Хреста. На перший погляд, усе виглядає доволі правдоподібно: зрозумілі умови, "підтримка для тих, хто не виїжджав за кордон".
Єдине насторожує: просять натиснути на посилання "прямо зараз", бо залишається "кілька годин або хвилин". Як тільки натиснете — ви вже на гачку шахраїв.

Бо насправді жодної такої програми не існує.

Фейк — про начебто вилучення паспортів і утримання українців у поліції закордоном. Чому цей момент виявився таким привабливим для поширення фейку і як у цьому випадку поєднали реальні зміни з вигаданими наслідками?

Історія про пряме зіткнення Росії з країною НАТО майже гарантовано приверне увагу — особливо якщо в ній російська авіація зазнає втрат. Саме таку "новину" протягом кількох місяців поширювали у Facebook: нібито російські бойові літаки порушили повітряний простір Румунії, а румунська ППО збила щонайменше два з них. Жодних підтверджень такої події від румунської влади, НАТО чи авторитетних медіа фактчекери проєкту "Ґвара Медіа" не знайшли.

Хліб — один із тих базових товарів, розмови про нестачу якого дуже легко викликають тривогу. Особливо під час війни, коли люди добре знають, що російські удари можуть створювати проблеми з електрикою, логістикою чи роботою магазинів. Саме на цьому тлі в мережі почали поширювати повідомлення, нібито для Харкова навіть створили спеціальний застосунок "Де хліб?", у якому можна відстежувати, коли хліб з’являється в магазинах.

Історія побудована так, щоб нічого прямо не пояснювати про дефіцит, але підвести людину саме до такого висновку: мовляв, якщо вже потрібен окремий застосунок для пошуку хліба, значить із продуктами в місті серйозні проблеми. Для переконливості до допису додали нібито скриншот сторінки застосунку в App Store. Та фактчекери проєкту "ВоксЧек" перевірили: такого застосунку там немає, а саме зображення було створене за допомогою штучного інтелекту.

Повідомлення про додаткову виплату до пенсії може зацікавити людину вже самою обіцянкою грошей — і саме на це розраховують шахраї. Кіберполіція попереджає про схему, яку поширюють через месенджери та соцмережі: пенсіонерам нібито пропонують додаткові виплати "від трьох до п'яти тисяч гривень залежно від регіону проживання та трудового стажу". Щоб оголошення виглядало переконливо, зловмисники використовують логотипи та елементи дизайну, схожі на символіку державних установ.

Далі людині пропонують перейти за посиланням, підтвердити область проживання або нібито "пройти ідентифікацію" для отримання грошей. Посилання веде на фішинговий сайт, де шахраї намагаються зібрати персональні й платіжні дані, а згодом можуть використати їх для доступу до інтернет-банкінгу та викрадення коштів.