Передачі з архіву Українського радіо

На Дніпропетровщині триває евакуація людей із низки громад, які потерпають від російських атак. У серпні зону примусової евакуації родин із дітьми розширили ще на 16 населених пунктів Синельниківського району — звідти мають вивезти на безпечніші території понад дві тисячі дітей. І саме на цьому реальному й тривожному тлі з’явився черговий фейк: у соцмережах поширили відео з вокзалу в Дніпрі, де нібито оголошують, що військовозобов’язані чоловіки "цивільній евакуації не підлягають". При цьому в самому Дніпрі евакуацію населення не оголошували.

Шахраї полюють на доступ до облікових записів користувачів, таку схему виявили у Телеграмі. Зловмисники надсилають повідомлення від імені нібито "офіційного акаунта"», де погрожують заблокувати профіль за 5 хвилин, якщо власник не перейде за спеціальним посиланням і не підтвердить пароль. Заскочена зненацька людина вводить свої дані — і в цей момент її профіль опиняється в руках зловмисників.

Як вберегти себе від атак шахраїв, на прикладі нової схеми зловмисників у Телеграмі?

У соцмережах короткого відео часом достатньо, щоб навколо нього швидко виросла ціла історія. Саме так сталося з роликом, який поширюють як доказ того, що у Львові офіціант нібито побив двох громадянок Молдови через те, що вони говорили російською. На записі самого нападу не видно, але в переказах уже з’явилися і "побиття", і "тілесні ушкодження", і "відмова обслуговувати" жінок через мову.

Авто "уже на майданчику сервісного центру МВС", "залишилось лише внести передоплату" — так починається пастка шахраїв в інтернеті. За даними Кіберполіції, ошуканці публікують фейкові оголошення про продаж автівок. Щоб викликати довіру у потенційних жертв, вони демонструють фальшиві копії техпаспортів чи довідок, оформлених начебто у сервісних центрах МВС, і переконують, що авто можна буде забрати одразу після завершення оплати.

Як саме працює ця шахрайська схема з "продажем авто"? Що відбувається крок за кроком? Кіберполіція закликають бути уважнішими.

Розбираємо фейк, яким російська пропаганда намагається посварити Україну з її союзниками буквально за допомогою відеомонтажу. Для цього вигадали надзвичайну подію на міжнародних навчаннях у Латвії: буцімто український військовий відкрив вогонь по військових НАТО. А щоб ця історія здавалася справжньою, її оформили як відеосюжет Euronews. Чому обрали такий сюжет і чого ним хочуть досягти пропагандисти?

Іноді для переконливого фейку пропагандистам навіть не потрібно вигадувати всю історію з нуля — достатньо взяти реальну подію й додати до неї одну яскраву вигадану деталь. 18 серпня в Україні перепоховали останки полковника Армії УНР і першого голови ОУН Євгена Коновальця. А вже невдовзі в мережі з’явилася фейкова афіша начебто львівського Палацу Гната Хоткевича, яка повідомляла про виставку "моще́й" Коновальця.

"Воду з-під крана не пити" — такі повідомлення важко просто прогорнути, адже вони стосуються речей, якими ми користуємося щодня, і безпосередньо зачіпають здоров’я. Саме так у соцмережах почали поширювати твердження, що вода з-під крана на Київщині нібито може бути забруднена інфекціями й токсичними речовинами через потрапляння стічних вод.

Коли інформація стосується води, їжі чи будь-чого, що може вплинути на здоров’я, природна реакція — перестрахуватися. Але саме тому особливо важливо з’ясувати, хто оприлюднив попередження, якої території воно стосується і чи підтверджують його відповідальні служби.

Коли треба терміново знайти автобус за кордон, передати посилку чи організувати перевезення вантажу, люди в наш час зазвичай шукають перевізника прямо в соцмережах або месенджерах. Тут можна легко і швидко домовитися, але саме цим користуються шахраї. Кіберполіція попереджає про поширення оголошень, за якими замість реального перевізника може ховатися людина, що просто збирає передоплати й зникає.

Сто літрів пального в одні руки — саме так російські пропагандистські ресурси розкрутили історію про нібито масові обмеження на українських заправках.
Тема пального особливо чутлива під час війни: будь-які слова про дефіцит легко викликають тривогу, а іноді й ажіотажний попит. Якого ефекту домагається російська пропаганда, коли намагається переконати українців, що пального начебто бракує по всій країні?

Учора Україна відзначала День Незалежності, а напередодні свята в телеграмі почали активно поширювати дуже привабливу пропозицію: мережа АТБ нібито безплатно роздає продуктові набори. Обіцяли продуктовий кошик на місяць, півтора кілограма солодощів для дітей і ще й сертифікат на тисячу гривень. Для отримання подарунка треба було лише перейти за посиланням і подати заявку через нібито офіційний канал компанії.